Як правильно вносити добрива: таблиці

Успішне виробництво сільськогосподарських культур вимагає від фермерів максимально використати наявні ресурси — родючу українську землю та якісний посівний матеріал. Крім природних складових, важливим ресурсом у сільському господарстві є добрива, які забезпечують рослини поживними речовинами, необхідними для правильного зростання та отримання якісного продукту.

Недостатня родючість ґрунту призводить до голодування рослин, у той час як надлишковий вміст корисних речовин витрачається марно і може спричинити хвороби та загибель рослин. Сільськогосподарські культури необхідно забезпечувати точною та збалансованою кількістю корисних елементів, які потрібні для їх оптимального зростання та розвитку. Як правильно вносити добрива у ґрунт, які існують норми змішування різних поживних елементів, розберемо у нашій статті далі.

 

Навіщо ґрунту добрива

Усі звикли думати, що ґрунт в Україні відрізняється високою родючістю. Справді, український чорнозем багатий на поживні речовини і відмінно підходить для сільськогосподарських робіт. Не варто забувати, що чорнозем присутній не на всій території країни і деякі ґрунти природно бідні на поживні речовини. Також слід пам'ятати, що навіть найродючіша земля виснажується через безперервний обробіток сільськогосподарських культур.

Щоб виправити ситуацію, фермери використовують мінеральні та органічні добрива, які насичують ґрунт одним або декількома елементами для росту та розвитку рослин. Пам'ятайте, що добрива діятимуть у потрібному напрямку у тому випадку, коли вони внесені технічно правильно.

Змішування різних добрив може знадобитися у таких випадках:

• якщо немає можливості використати складні, комплексні добрива;

• якщо необхідно використати певну комбінацію речовин;

• якщо є потреба внесення лише певних поживних елементів.

При змішуванні слід дотримуватися деяких рекомендацій, щоб не допустити перенасичення або нестачі поживних речовин у ґрунті.

Кожен тип рослин унікальний і потребує оптимального набору поживних речовин. Надходження поживних речовин нижче за мінімальний рівень, починає проявлятися у рослин у вигляді різних симптомів дефіциту. Надмірне споживання корисних елементів також може викликати проблеми у розвитку через токсичність. Адекватне забезпечення поживними речовинами сильно впливає на зростання рослин і тому має значення у сільському господарстві.

Які існують види добрив

Добриво – матеріал природного чи штучного походження, основна функція якого полягає у забезпеченні сільськогосподарських культур поживними речовинами. Добрива поділяють на дві основні категорії:

• Неорганічні (мінеральні) – речовини, в яких заявлені поживні елементи представлені у формі неорганічних мінералів, одержаних екстракцією, фізичними чи хімічними промисловими процесами.

• Органічні добрива — вуглецевмісні компоненти переважно рослинного або тваринного походження, що додаються в ґрунт спеціально для харчування культур.

Також добрива можна класифікувати за важливістю та кількістю поживних компонентів, які вони постачають у ґрунт. Поживні речовини для рослин – це деякі хімічні елементи, які необхідні для повноцінного зростання та розвитку. Існує 17 поживних елементів, що використовуються при вирощуванні сільськогосподарських культур.

Таблиця 1. Види добрив, необхідних для росту рослин

Класифікація	Тип речовин	Елементи
Макроелементи	Доступні з повітря та води	Вуглець (С), водень (Н), кисень (О)
	Основні поживні речовини	Азот (N), фосфор (P), калій (K)
	Другорядні поживні речовини	Кальцій (Ca), магній (Mg), сірка (S)
Мікроелементи		Залізо (Fe), марганець (Mn), цинк (Zn), мідь (Cu), бор (В), молібден (Мо), хлор (Сl), кобальт (Со)

 

З усіх елементів, представлених у класифікації, дев'ять поживних речовин рослинам потрібні у досить великих кількостях. Це так звані основні елементи або макроелементи. Такі речовини як: вуглець, водень та кисень рослина у достатній кількості отримує просто в процесі росту, тому вони не входять до складу добрив. Інші макроелементи можна розділити на основні (азот, калій та фосфор) та другорядні (кальцій, магній та інші). Мікроелементи (залізо, марганець, цинк та інші) потрібні для розвитку культур у набагато менших кількостях і можуть входити до складу комплексних сумішей.

 

Щоб орієнтуватись було простіше, всі корисні речовини прийнято групувати на категорії:

• первинні (макроелементи) поживні речовини,

• вторинні поживні речовини;

• мікроелементи.

Кожен поживний елемент має важливе значення для розвитку сільськогосподарських культур, але кожен з них різним рослинам у різному ґрунті потрібен у різних кількостях. Також варто пам'ятати, що добрива будуть ефективними в тому випадку, коли культури одержують у достатній кількості сонячного світла, вологи та тепла. Позитивній дії добрив також сприяють різноманітні практики та боротьба з хворобами та комахами.

Сумісність добрив

Принцип змішування добрив ґрунтується на тому, що слід уникати змішування в одному резервуарі несумісних один з одним добрив. Фосфорні сульфатні добрива не можна змішувати з кальцієвими або магнієвими в одному резервуарі. Такий поділ запобігає осадженню сполук фосфату кальцію або сульфату кальцію. Перш ніж приступити до внесення добрив у ґрунт, рекомендуємо ознайомитися з таблицями змішування добрив.

Таблиця 2. Несумісні для змішування елементи

Найменування добрива	Несумісний елемент
Нітрат амонію (аміачна селітра)	Карбамід (сечовина), вапно, суперфосфат, доломітове борошно, гній, крейдяне борошно, попел з дерева
Сульфат амонію (сірчанокислий амоній)	Вапно, крейдяне борошно, доломітове борошно, гній, деревна зола
Карбамід (сечовина)	Нітрат амонію (аміачна селітра), вапно, доломітове борошно, суперфосфат, крейдяне борошно, деревна зола
Суперфосфат	Нітрат амонію (аміачна селітра), вапно, сечовина, крейдяне борошно, вапно, доломітове борошно, деревна зола
Подвійний суперфосфат	Крейдяне борошно, доломітове борошно, вапно
Хлорид калію (калійна сіль)	Крейдяне борошно, доломітове борошно, вапно
Сульфат калію (сірчанокислий калій)	Крейдяне борошно, доломітове борошно, вапно
Вапно, крейдяне борошно, доломітове борошно	Нітрат амонію (аміачна селітра), сульфат амонію (сірчанокислий амоній), карбамід (сечовина), гній, суперфосфат, подвійний суперфосфат
Свіжий гній і пташиний послід	Нітрат амонію (аміачна селітра), сульфат амонію (сірчанокислий амоній), крейдяне борошно, вапно

 

Таблиця 3. Таблиця змішувань добрив перед внесенням у ґрунт

 

Найменування добрива	Сумісний елемент
Нітрат амонію (аміачна селітра)	Подвійний суперфосфат, хлорид калію (калійна сіль), сульфат амонію (сірчанокислий амоній)
Сульфат амонію (сірчанокислий амоній)	Нітрат амонію (аміачна селітра), карбамід (сечовина), хлорид калію (калійна сіль)
Карбамід (сечовина)	Сульфат амонію (сірчанокислий амоній), суперфосфат, подвійний суперфосфат, хлорид калію (калійна сіль), сульфат калію (сірчанокислий калій)
Гранульований та/або подвійний суперфосфат	Нітрат амонію (аміачна селітра), хлорид калію (калійна сіль), карбамід (сечовина)
Простий суперфосфат	Хлорид калію (калійна сіль)
Хлорид калію (калійна сіль)	Нітрат амонію (аміачна селітра), сульфат амонію (сірчанокислий амоній), карбамід (сечовина), гранульований суперфосфат, подвійний суперфосфат
Сульфат калію (сірчанокислий калій)	Карбамід (сечовина), нітрат амонію (аміачна селітра)

   

Як правильно вносити добрива

Процес внесення добрив слід проводити за певною технологією. Необхідно враховувати пору року, погодні умови, сумісність препаратів та інші важливі моменти. Способи внесення добрив:

• допосівний, завдання якого забезпечити ґрунт поживними компонентами, необхідними для активного старту та повноцінного зростання культур;
• припосівний, мінеральні речовини вносять одночасно з посівом насіння або посадкою розсади;
• підживлення, активні компоненти вносять під час вегетації рослин шляхом обприскування, або розміщують у ґрунті з наступним поливом.

 

Допосівний спосіб - основний, оскільки дозволяє забезпечити сільськогосподарські культури необхідними мінеральними речовинами на весь період зростання. Допосівне внесення добрив проводять навесні чи восени. Вибір оптимального часу для добрива залежить від особливостей ґрунту та кліматичних умов.

Які існують технології внесення добрив

Важливо дотримуватись не тільки термінів внесення добрив, але й правильно підібрати технологію здійснення процесу. Виділяють такі технології:

1. Перевантажувальна технологія — добрива привозять до полів в окремій тарі, після чого їх завантажують у тукові сівалки або спеціальні розкидачі та одразу вносять у ґрунт.
2. Перевалочна технологія - активні компоненти зберігають у безпосередній близькості до місця внесення (на полях) і за необхідності завантажують у спеціалізовану техніку, яка далі поширює добрива грунтом.
3. Прямоточна технологія – поживні суміші завантажують у спецтехніку безпосередньо на підприємстві з виготовлення добрив. Після цього техніка їде на поле і відбувається поширення активних компонентів по ґрунту.
4. Кучна техніка – добрива подають на поля вантажними автомобілями, де їх розкладають на окремі купки. Спецтехніку заправляють розкладеними речовинами і вони поширюються грунтом шляхом розкидання.

Вибір технології внесення активних компонентів буде залежати від різних факторів. Які добрива використовуються, який розмір ділянки, наявність спеціалізованої техніки, сховищ, віддаленість від заводу-виробника.

Коли вносити добрива

Час внесення корисних елементів у ґрунт може відрізнятися від типу добрив, особливостей ґрунту та завдань, які стоять перед фермерами загалом. Коли вносити добрива:

• органіку рекомендується вносити за 10-14 днів до орання ґрунту;
• речовини органічної природи бажано вносити на прогрітий ґрунт;
• гній, що добре перепрів, вносять не частіше одного разу на чотири роки;
• азотно фосфорно калійне добриво - основне внесення при осінній оранці або навесні під час культивування, також підходить для весняного внесення під корінь;
• калійні добрива, коли вносити - оптимально восени, допустимо навесні на добре вологий ґрунт, не рекомендується влітку;
• суміші, що містять фосфор, бажано вносити восени або навесні, під перекопування грунту.

Норми внесення добрив при краплинному поливі

Фертигація – внесення рідких добрив одночасно з водою, яку подають за допомогою краплинного поливу. На 1000 л води кількість добрив (загалом) має перевищувати 1-1,2 кг. Азотно фосфорно калійне добриво норма внесення для краплинного поливу:

• від загальної норми азоту – 20-30%;
• фосфору - 50-70%
• калію - 30-50%.

Решту поживних елементів вносять з підживленням.

 

Частота внесення добрив крапельним поливом кожної культури індивідуальна. Препарат для рослин слід подавати не раніше ніж через 15 хвилин після початку поливу. Після подачі підживлення полив рекомендується проводити ще протягом мінімум 20 хвилин, щоб повністю вимити препарат із системи подачі.